Ти перший раз прийшла ку мні, а я в дежурці твердо спав. Ти са привезла на біціґлі, жеби тя пес не покусав. Студений місяць са завадив за конарь на сухий оріх... А я дві мокрі свої лаби завив у жаливляний міх. Ти шепоніла ми на облак: - Иване, двирі отвори, бо'м ти принесла на дежурство себе, корчажку й погари! Мені са сниє: тепла кальга, же я в перинах, в хижі сплю... А ти на краденуй біціґлі некивана идеш дому.