Вот ти говорил "город - сила", а здесь слабие все.
Так нудить від бруду і фальшу де люди як кальки - не настоящі, а я пишу тобі вірші, недоспані.
А я і далі тримаюся своєї траси вкладаю максимум у новий запис. Серед мас пластмаси, і море фальші стааюсь йти далі незупиняючись. Держави суцільної заборони де постійні прийоми, патрулі в області районів. А ми все тонемо в тонах монотонності, зранку невтомності, на хриплому голосі. Остатки бонусів заникані на поверсі, надісь таки приведуть мене до норми. Проведено не мало ночей без сну, виливаючи самого себе в чорновику. Ставлю на вагу, те чим дорожу, на свому берегу до поки залишаюсь ту. Цей довгий маршрут приносить новий замут diff і Tasya скоро не забудь
Так нудить від бруду і фальшу де люди як кальки - не настоящі, а я пишу тобі вірші, недоспані. Так нудить від бруду і фальшу де люди як кальки - не настоящі, а я пишу тобі вірші, недоспані.
Город ето злая сила, сильние приежджают и становлятся слабими. Город забирает сили вот и ты пропал
Недоспані ночі і моя творчісь, поєдналися в єдине на мінорні ноті. І всі ці порцій емоції в системному блоці вирішв форматувати ще у минулому році. Я памятав тоді, я пмятаю досі, я пережив ці дні, переживу і ночі. Кусаю локті, але не каюся, повір. я звик так жити, я живу до сих пір. Як пароплав - пливу спокійно по воді, ще поки тішить думка "ми такі не одні" ще поки залишаюсь вірним тільки собі, знову ці порції фальші, знову ці ночі і дні. мороз карбує візерунки на вікні, а я вдихаю дим рахуючи уже давно прожиті дні. Важливо те по які ти стороні, задай собі питання, відповідь лише в тобі.
Так нудить від бруду і фальшу де люди як кальки - не настоящі, а я пишу тобі вірші, недоспані. Так нудить від бруду і фальшу де люди як кальки - не настоящі, а я пишу тобі вірші, недоспані.
Ночі, ночі і дні - так швидко минають, Ночі, ночі і дні - усе памятають. Ночі, ночі і дні - так швидко минають, Ночі, ночі і дні - усе памятають.