Коло мрій ось тут зібратись, Думки мої йшли на радість. На багряному постилі вічні. Розбешацьки розметались- у п'яти кутах сховались, і зібратись не можливо,живо. Зайвий клопот я відкину, та закину лот у темнії води Нілу бо човен взяв наборт мене
Розмальовані на стелі, Квіти дивляться у небо. Мова їх мені з душою - рідна. Солодко як мед сприймати, Голоси,що линуть з хати сокровенна,ніжна постать-віща. Зайвий клопот я відкину та відкрию рот і крикну щосили я вільний бо човен взяв наборт мене.
Я збираю свої речі йду далече,йду далече. Мимохідь візьму з собою море- трохи клопоту звичайно, трохи це завжди нормально. А всю решту та й просію ситом