О. Богомолець - 89. Ти половець, ти правнук печеніга. Л. Костенко (Річка Геракліта: 4. ЩО В НАС БУЛО? ЛЮБОВ І ЛІТО) | Текст песни

• Тексты песен
• О. Богомолець
• 89. Ти половець, ти правнук печеніга. Л. Костенко (Річка Геракліта: 4. ЩО В НАС БУЛО? ЛЮБОВ І ЛІТО)

Ти половець, ти правнук печеніга,
з чужої муки і з чужої Мекки.
Я жду тебе, і я вже почорніла
На цих вітрах од горя і од спеки.
Стоять в степу брати мої кургани.
На стольний Київ сунеться навала.
Ми стрінемось. Ми будем ворогами.
Я вже на тебе меч наготувала.
Чужинець ти. І всі ви – яничари.
Турецьке зілля хиже і безнебе.
До тебе в сни приходжу я ночами
за сто печалей від самої себе.
Але не спиниш тінь мою зникому.
Моя душа зболілася в кольчузі.
Я знаю все. Я не скажу нікому,
що ми давно не вороги, а друзі.
Козацький син з козацькими очима,
при чому тут мечеть і той півмісяць?
Із ким ти йдеш?! Орда твого вітчима
Усе на зраді вчинить і замісить.
Рубай мене, прицілься в мене з лука!
О ти, що міг би буть моїм коханим!-
В твоїх очах неміряна розлука,
а ти ідеш на землю мою з ханом.
І це твоя спокута і офіра –
опустиш руку раптом серед бою.
В тобі щемить моя висока віра,
а ти і сам не знаєш, що з тобою.

[Ты половец, ты правнук печенега.
Мне чужды твоя мука, твоя Мекка,
но жду тебя — и с горя почернела
под жгучий зной и вой чужого ветра.

Над братьями в степи теперь курганы.
Идёте вы ордой на Киев биться.
Там встретимся, и будем там врагами.
Точу я меч, чтоб насмерть нам сразиться.

Вы нам чужие. Все вы — янычары.
Вы все от зелья турок одичали.
В твою постель я прихожу ночами
забыть обиды, боли и печали.

Но я в твоём гареме не останусь:
душа на волю рвётся из кольчуги.
Уйду, всё зная, но не проболтаюсь
о том, что мы — не вороги, а други.

Что поднял на меня казачьи очи?
При чём же тут мечеть и полумесяц?
Ты с кем? Орду в поход ведёт твой отчим,
он нам изменит, грязью нас замесит.

Руби ж меня, стреляй в меня из лука,
ты, бывший для меня в любви желанным!
В твоих очах — бездонная разлука,
идешь в поход на нашу землю с ханом.

И жертва в том твоя, и искупленье
грехов: опустишь руки в пекле боя.
Свершила я пред верой преступленье,
а ты и сам не знаешь, что с тобою].

О. Богомолець еще тексты