92. Недумано, негадано. Л. Костенко (Річка Геракліта: 4. ЩО В НАС БУЛО? ЛЮБОВ І ЛІТО)
Недумано, негадано Забігла в глухомань, Де сосни пахнуть ладаном В кадильницях світань, Де вечір пахне м'ятою, Аж холодно джмелю... А я тебе, а я тебе, А я тебе люблю...
Ловлю твоє проміння Крізь музику беріз. Люблю до оніміння, До стогону, до сліз. Без коньяку й шампана, І вже без вороття - Я п'яна, п'яна, п'яна - На все своє життя...