4:20 З напіввідчиненими головами ми сиділи до 4:20, Здолані дерева служили як сідла - не отримали овації. Букви без надлишкової кореляції, у повітрі втома у втомі, Мовчи, коли хочеш дати порозуміти хто є в дома у тобі.
Не зробити це справою життя - ситуативне нічне хобі, Вся правда на лобі, компаньйони як компаньйони, не лобі! А які тут мають бути інтереси? - Лиш слабкості тих неасимільованих, Зовнішні плати системи організму ніяк не схожі до інтегрованих!
Ми знали, що брехлива стрілка не покаже нам на 21 хвилину, "Here/nоw" - ковтай кисень ковтками, знімай шви з тилу. Самокрутки таки скручують людей(!), та не у тлінні сувії, 2 свідомості у пам*яті паралельно та перетинаються їх лінії.
З напіввідчиненими головами ми сиділи обабіч локації, Де мовчали оплески, поміж гуркоту римованих прострацій. Де було все як у людей і не людей... Не було лиш імітацій, Всі ми граємо когось, але не тоді коли на годиннику 4:20.