Свій люд-прочанин по землі розсіяний, Мов золоте зерно зібрав в долоні. Ось Твої діти, Боже нагодуй їх. Зерно зібрали і прийшли; Земний наш хліб, його прийми, Цей дар перетвори на Хліб небесний
Свій люд-прочанин притули до себе, В пустелі бо спеклись від спраги губи. Ось Твої діти, Боже, дай їм пити. Страждання цілої землі Прийми в солодкому вині, А нам дай пити Напій Твій небесний.
Твій люд-прочанин прославляє Тебе, Бо Син Твій дав нам свідчення любові. Ось Твої діти, вислухай їх, Отче. Благословен Ти, Боже, ввік І слава хай гримить Тобі Великий бо Ти наш Отець Небесний.