Обiйми Дощу - Елегія (2009) - Зимова елегія | Текст песни

• Тексты песен
• Обiйми Дощу - Елегія (2009)
• Зимова елегія

Ліс…
Вкритий снігом ліс.
Під величним небом,
Серед білих гір.

Ніч…
З лісом віч-на-віч.
Чую тільки тебе,
Стримуючи зір.

Вір
Кришталевих озер очам.
Не покину серцем
Цей пречистий храм.
Я душею й думками там…

Тиснуть тисячі темних брам.
Кров так сильно бьється…
Що я втрачу і що віддам —
Все одно залишусь я там…

Серед ночі,
Під гілками,
У озерця
Крижаного
Заплющу очі,
Замерзнуть рани,
Забьється серце —
Нема нікого,

Тільки вітер,
Та й дерева,
Сніг лоскоче,
Укриває,
Крига вкрита
Кришталева —
Такі ночі
В мого Раю…

В снах розчиняючись, біль промине
І все-таки щось непокоїть мене
Серце все швидше і швидше стучить
Немов відчуває загибелі мить
І по секундам відстукує час
Ось воно – справжнє життя без прикрас
А що має сенс, якщо скоро помру?
Аж раптом примара продовжує гру!..

В мить з пошматованих сірих небес
Зірветься шторм як розлючений пес
Вдарить поривом та й вдарить іще
Хиткі будівлі розтрощить у щент
Тисячі вирве із корнем дерев
Повітря пронизить вбиваючий рев
І всіх поховає у білій труні
Вітром безжальним пробуджений сніг

Обiйми Дощу - Елегія (2009) еще тексты