Згадую теплий вечір, – Це було, мов учора, – Тримавши тебе за плечі, В очах бачив синє море – Бавився сяйвом місяць В воді чистій і прозорій, Й під хвиль колискову пісню Чарівно ясніли зорі...
Нічого я більш не хочу, Нічого мені не треба, Тільки в рідні дивитись очі І бачить безмежне небо, Дні і весняні, й літні, І восени, і взимку За руки тримати рідні, Відчути тепло й підтримку...
Тихо тобі шепочу Шелестом світлого ранку, Ніжно тебе лоскочу Теплим дощем на світанку, Дивлячись небом в очі, Тільки сказати хочу – Вип’ють самотні ночі Душу твою до останку.