Пісок часів крізь пальці сиплеться І зміст життя у ньому криється...
Пустелі безмежні встелені Маленькими днів піщинками Ними милуються велетні З постатями безликими...
Цвітуть могутні імперії Щоб прахом із часом розсипатись Величні з'являються генії Щоб в пам'яті вічній залишитись...
Не знає жалю пісок часів Нещадний кат всього життя Вкриває прахом віків Любов, ненависть, каяття...
Він вкриє все туманом літ Зітреться пам'ять тисяч зір І лиш коли весь зникне світ Засне цей невгамовний звір...
Пісок часів крізь пальці сиплеться І зміст життя у ньому криється...
І подих вітру гортає сторінки історії Написані кров'ю тих хто не вірив у смерть... Тих хто хотів повстати перед лицем її І не потрапити в порожніх очей круговерть...
Та крутиться колесо могутньої сили незнанної Перемелює долі, в порох стирає надії... Під пильним поглядом смерті невблаганної Іде рахунок мільйонів відведених літ...