О, як мало днів, як же мало днів. Я тебе -на чверть, ти мене -на пів. Тільки не дивись, як я буду йти, Сам від того йдеш в руки гіркоти. Всі мої слова, я на них стою. Що тобі до них? Я не продаю! Твоя кислота в моїй простоті Випалила всю ЛЮ..
Звідки в тебе це? Хто тобі відкрив? Я би не змогла, в мене якось криво! Всі мої слова креслять в собі текст, Рвуть на собі шрифт, залишають \"екс\"! Он твоє вікно, в ньому я живу, В ньому я себе майже неживу.. Звідки в мене це, хто мені відкрив? Дай вгадаю: ЛЮ..