C#m B І повзе ліниво човен, і воркоче, і бурчить F#m G#m Відки взявся я — не знаю; чим прийдеться закінчить C#m B Хвиля радісно плюскоче та леститься до човна, F#m G#m Мов диття, цікава, шепче і розпитує вона:
Припев: C#m B Хто ти, човне? Що шукаєш? Відки і куди пливеш? F#m G#m І за чим туди шукаєш? Що пробув? Чого ще ждеш? C#m B Біг мій вічний — тож не знаю. Хвиля носить, буря рве, F#m G#m C#m B F#m G#m Скали грозять, надять-просять к собі береги мене, мене
C#m B Що ж тут думать, що тужити, що питатися про ціль! F#m G#m Нині жити, завтра гнити, нині страх, а завтра біль. C#m B Кажуть, що природа — мати держить нас, як їм там тре, F#m G#m А в кінці мене цілого знов до себе відбере.
Припев: C#m B Хто ти, човне? Що шукаєш? Відки і куди пливеш? F#m G#m І за чим туди шукаєш? Що пробув? Чого ще ждеш? C#m B Біг мій вічний — тож не знаю. Хвиля носить, буря рве, F#m G#m C#m B F#m G#m Скали грозять, надять-просять к собі береги мене, мене
C#m B F#m G#m мене, мене
C#m B Не один втонув тут човен, та не кождий же втонув; A G#m Хоч би й дев'ять не вернуло, то десятий повернув C#m B А хто знає, може, в бурю іменно спасешся ти! A G#m Може, іменно тобі ся вдасть до цілі доплисти!