Я хотів піти, та не мав вже сил, Щоб стати з бруду. Я кричав, щоб хтось почув – Та уста мої наповнені плоттю. Плоттю тих, кого я любив, Кому вірив, кому був потрібен. Плоттю тих, кого я убив заради себе... Тисяч себе...
Я святий! Я святий!
Тіло вимащене медом спухле, Розпухало від укусів мурахи. А я повзалих тарганів, Що хотіли пестощів та ласки. Як тільки я, сотні тисяч Мільйони я, і тільки я! Сотні тисяч мільйонів разів Закохуватись в себе – Я себе кохаю! Тому, що