Ой на Івана, та й на Купала Зоря в лимані личко купала, Кинула з іскор палкий віночок Хай ловить милий красу дівочу. Красу дівочу, трояндне слово На життєрадість, живу основу, Бо в'януть квіти, гаснуть обійми, А слово вічне, ще й чародійне. Тобі іскристий пливе віночок Я словом-cпівом тебе наврочу