Джульєтта, якби ти тільки знала, Як невимовно мало залишилось у нас Поетів, ти б, мабуть, не мовчала, Якби ти тільки знала, який навколо час. Я знаю, ти б могла, Змінити нас могла.
Моя Джульєтта, от би ти побачила сама, Яка на твоєму балконі настала зима, Моя Джульєтта, кажуть, що любов уже не та, Хіба ти б сьогодні мовчала, Джульєтта?
Побути я міг би коло тебе, Побути і відчути, як рятувала ти Ромео. Від цілої планети, А часом і від себе так хочеться втекти. Я знаю, ти б могла, Змінити нас могла.
Моя Джульєтта, якби ти побачила сама, Яка на твоєму балконі настала зима, Моя Джульєтта, кажуть, що любов уже не та, Хіба б ти мовчала, Джульєтта, Джульєтта?
Сьогодні усе не так, Джульєтта. Монтеккі й Капулетті давно уже сім’я. Я знаю, і так любов буває, Але вона минає, бо вічна лиш твоя. Напевне б ти могла, Змінити нас могла.
Моя Джульєтта, от би ти побачила сама, Яка на твоєму балконі настала зима, Моя Джульєтта, кажуть, що любов уже не та, Хіба б ти мовчала, Джульєтта, Джульєтта? А-а, а-а, Джульєтта!.. А-а, а-а, Джульєтта!.. А-а, а-а, Джульєтта!.. А-а, а-а, Джульєтта!.. А-а, а-а, Джульєтта!..