Не виключай телефон Не закривай наших світлих вікон В темряві власних оков Я надто далеко зійшов Безліч людей і машин Дивних ілюзій і вічних причин Знаєш, як твердо мені Спати на їхньому дні?!
Сонце! Забери мене і веди за собою! Забери мене, сонце моє! Тут так холодно, тут так темно без тебе. Забери мене, в моє небо Поверни мене в наше небо Забери мене в наше небо!
Не зачиняй на замок Вікна у світ твоїх справжніх думок Я кілометри пройшов Поки дорогу знайшов. Зміг перейти через край Власній надії кричав: \"Не вмирай!\" Лив я і сльози і кров Щоб повернутися знов.