Не співай для мене так Я не зможу відійти І не зможу приспати Всіх думок своїх
Не співай для мене так Як то можеш тільки ти Твоя пісня безмежна Але не для всіх
Лети, моя пташко, у своє небо, Як не можеш ти без нього тай лети. Лети, моя пташко, може й так треба, Та все далі, далі, далі я і ти. Я і ти...
Заспівай для мене так Як то вмієш тільки ти І не бійся за мене Як не як, але свій
Тільки квіти на вікні Залишаються мені Тихо сплять на світанні От лиш колір чужий
Лети, моя пташко, у своє небо, Як не можеш ти без нього тай лети. Лети, моя пташко, мо же й так треба, Та все далі, далі, далі я і ти. Я і ти... Я і ти... Я і ти...
Прошу тебя, не пой мне так! Что я совсем не смогу уйти! И не смогу усыпить Всех моих мыслей о тебе!
Прошу тебя, не пой мне так, Как это можешь только ты! Твое чувство безгранично, И оно — принадлежит мне!..
Ну что ж, лети, моя Птичка, в Свои Небеса!.. Если ты без них не можешь — то лети!.. Лети, моя Птичка!.. Может, все так и должно быть!.. И все дальше и дальше... Я и Ты!.. Я и Ты!..
Прошу тебя, спой мне так, Как это умеешь только ты!.. И, прошу, не бойся за меня: Как не как — мы родные души!..
Лишь эти цветы на окне — То, что мне осталось, Тихо спят на рассвете, Только уже не наши!..
Ну что ж, лети, моя Птичка, в Свои Небеса!.. Если ты без них не можешь — то лети!.. Лети, моя Птичка!.. Может, все так и должно быть!.. И все дальше и дальше... Я и Ты!.. Я и ты... Я и ты... Я и ты...