Чи знаєш ти, як сильно душу б`є безжальний дощ? Так ніби він завжди чекав лише мене. А як болить зимовий спокій нашого вікна, Ніжно пастельний, як твій улюблений Моне.
Така як ти Буває раз на все життя I то із неба. Така як ти Один лиш раз на все життя Не вистачає каяття, Коли без тебе я…
Забути все здається я б ніколи не зумів Новий дзвінок скидає відлік волі на нулі І погляд твій — він вартий більше ніж мільони слів Вічно далекий, як і твій улюблений Далі.
Знаешь ли ты, как сильно бьет в душу безжалостный дождь? Словно он всегда ждал только лишь меня. А как болит зимнее спокойствие нашего окна, Нежно пастельный, как на картинах твоего любимого Моне.
Такая как ты Бывает раз на всю жизнь И то с неба. Такая как ты Один лишь раз на всю жизнь Не перестаю каяться Когда я без тебя…
Забыть все, наверное, я бы никогда не смог Новый вызов отбрасывает волю к нулю И взгляд твой — он дороже миллиона слов Вечно далекий, как и твой любимый Дали.