Я стою на причалі і згадую літо, Білі чайки вгорі так кружляють собі, Мов слова, що в розлуку не хочуть летіти, Тут любов засвітила погаслі вогні.
Приспів: А над морем нині знову Берег світиться любов’ю Від твого почуття, Що зі мною все життя. Білі чайки в синім небі - Це живі слова для тебе, Може я в тім листі Вся відкриюся тобі.
А бузковий туман знов лягає на хвилі, Стежка місячна світить на тихій воді, Я пригадую ніч, як з тобою щасливі Ніжно глянули в очі любові тоді.