На пагорбі собор ошатний Чарує сяйвом куполів, Стрункий монах, мов птах крилатий, Плекає там урочий дзвін.
Судилось, щоб дзвонар побачив Мене заквітчану в саду, Відтоді дзвони його плачуть, А я до храму все не йду.
Приспів: Божий дзвін, чарівний дзвін, величальне скерцо, Освятило височінь і запало в серце. Божий дзвін, чарівний дзвін радістю проймає, Я молюсь допоки він в храмі не змовкає.
Ти не відступишся від віри, Хоча душею молодий, Збіжать, змарніють твої мрії, О, мій дзвонарю дорогий.
Та коли знов пречиста повінь Злетить з зажурних куполів Я принесу тобі на сповідь Солодкий щем своїх гріхів.
Приспів
На пагорбі собор ошатний Чарує сяйвом куполів, Стрункий монах, мов птах крилатий, Плекає там урочий дзвін