Загриміли в полі мов громи гармати, Стрільця молодого виряджала мати, Витирала сльози і благала Бога, Щоб вернув їй сина додому живого. Щоб вернув їй сина додому живого.
Не плач, моя рідна посивівша мати, Я пішов на войну тебе визволяти, А як не діждешся з тої січі мене, Посади, благаю, біля хати клена. Посади, благаю, біля хати клена.
Приспів: А туман білим полем, А біда чорним болем, А душа буйним кленом, Зеленим, ой зеленим. А туман білим полем, А біда чорним болем, А душа буйним кленом, Зеленим, зеленим.
Тягнуться до сонця стовбури кленові, Зрошені сльозами горя і любові, Довгими ночами тихо шепчуть віти, То твої, Вкраїно, найдорожчі діти. То твої, Вкраїно, найрідніші діти.