Дощі багряні листопаду, Полинний присмак на губах, Я звала радість на пораду, Але прийшла чомусь журба. Та дайте я ще раз нап’юся Із чаші дивної пори, Вже відлетіли білі гуси, Забравши літа кольори.
Приспів: Листопад, листопад – Давня згадка у слові, Як прощальна сльоза, Як відлуння любові. Листопад, листопад, Я тобі не дозволю, Прилетівши у сад, Замести мою долю.
І ти закутаний в багрянці, Не відгукнеш – не відгукнусь, У листопадовому танці Ми загубилися чомусь. З останніми листками саду Віддаленіли я і ти, Дощі багряні листопаду Вже нас не можуть віднайти.