Оксана Забужко - Прощання між зірок | Текст песни

• Тексты песен
• Оксана Забужко
• Прощання між зірок

ПРОЩАННЯ МІЖ ЗІРОК

А просто — жоден інший: я — це я.
Я теж умру. І кари не уникну.
І смисл, моїм означений ім’ям,
Як жовтий порох, витрусять за вікна
З моїх речей, паперів і кімнат
(Розкиданих і так — на півпланети!)…
Лиш, може, десь мій неназванний брат
У котрусь ніч спросоння схлипне: “Де ти?..”
І цього — досить. Так: пилковий слід
На пальцях, що торкнуть старе свічадо,
І світлий свист — мов нарти крешуть лід —
Ще довго буде в просторі звучати,
І, захлинувшись тайною, дитя
Закине ввись лице, од зрячих сліз студене…
І цього — досить: справдилось життя.
А далі — розбирайтеся без мене.

***

Оксана Забужко еще тексты