I. “Поможи, о Боже, цей хрест нести — це хороший хрест. Він такий, як тре’, — бо на нього древо пішло сире, і задирки в шкіру встигли вп’ястись. Кожен рух, відтак, — що від Тебе знак: мов гаками дре мою кволу плоть! Я Тебе люблю. Ти є мій Господь. Поможи ж дійти, бо не встою — так… Поможи дійти — не скажу, куди: там, де жовч дають на хрипке: „Води!“ — там, де поти вдих, поки держить цвях! — Поможи пройти долорозний шлях…”