На горі Той зелен клен, зелен клен Немов чаклун він мені Дарує чари кожен день І бере той зелен клен у полон Немов чаклун уночі дівочий сон Заблукало сонце у гаях І тепер тополя я твоя
На горі трава зелена Я тополя біля клена Наречена зоряна його
На горі трава зелена Я тополя біля клена Наречена зоряна його На горі трава зелена Я тополя біля клена Наречена зоряна його
Батьку мій Даремно ти не гукай Така вже доля моя Забула я своє ім’я Йдуть дощі до зелен клена свати Я вірю рушником їх зустрінеш ти Влітку я дарую людям сніг Бо тепер тополя я повік
Полонивши сни дівочі Нам любов чарує очі Та чомусь у серце попада (весь куплет – 6)