Є на світі заздрість чорна, Чорна-чорна, як ворона, І вона, неначе жорна, Наше щастя помолола. Ти повірив пересудам, Мовчки гримнув ти дверима, І пішов, а я лишилась Однока і безкрила...
Приспів: Не залишай мене, бо я тебе кохаю, Бо ще не згас вогонь палкого почуття! Не залишай мене, єдиний, я благаю! Без мене не будуй собі нове життя! Не залишай мене, коханий!
Ти мене колись побачив У брехні кривому люстрі, Ти дивився, як я плачу І не йшов мені на зустріч. Ти і вірив, і не вірив Всім словам моїм й проханням, Ти пішов і так нещиро Посміхнувся на прощання.