Оксана Романів - Вокзали | Текст песни

• Тексты песен
• Оксана Романів
• Вокзали

Ці міста і будинки, ці великі держави,
Безкінечно осінні холодні вокзали,
Ти стоїш посередині сірої зали
І не знаєш, куди повертатись назад...

Може знайдуться сили пробити те коло.
І замерзлими пальцями - тихо і кволо
Ти зіграєш своє незавершене соло,
Повертаючи вічність у той листопад.

Бо ніхто з-поміж нас ще не визначив грані,
Коли вітер у спину й слова твої рвані,
Як ерзаци акордів в старому роялі,
Що крізь пам'ять пройдуть голосніші стократ.