ніякого паті, забути про драгси інакше падай в іншу масу, ти не там встав, краще помацай матрац. тут більшість не іде, а тупо хаває гравій, боячись на невдачу вступити в канаву. та не гасни давай, від вогню більше тепла. де була та, мережа нашого дня. як завжди нема. треба дійти було коли наповнені були силою стежини. в тобі багато так було дров щоб ті спалити руїни. з раннього часу до пізнього скреготу, більше ламається вершників, тобі більший треба було подати наповнений вірою глечика, та не чекав ти. закреслив карту, закрутив блант і він одяг на тебе ту саму рубаху, зав.язав бантик. тепер не зібрати з думками той пазл, що буде далі? як тепер відшукати вихід з тої палати?
як тепер, відшукати вихід з тої палати? як тепер, відшукати вихід з тої палати. на одному диханні, віє вітер в лісах та 2paca – thug life гра
іду спотикаюсь, під натягом різних балансів, як наче ті п’яні під стійкою в барі, де впав ти на що полював, і кому подалась твоя здобич, де твоя зброя, чому ти босоніж? квітковий сад свій, ти чим поливав, де заплутав, в хроніках сна, впала на очі петля, знімай набиті кармани та нема змоги дістатись до нього бо наче там лезо, гострі ніби ножі на думку нам вішають клейма і наче так треба та щоб не спалили що ми тут жили треба перед смертю захавати гумку з присмаком смуту бо всі наче крузо, такі тут самотні та чомусь відходять самі на острів.
на одному диханні, віє вітер в лісах та 2paca – thug life гра на одному диханні,
у дібровах не гаси ти, той самий дим, давай знову закури і відлітай по різним берегам
як тепер, відшукати вихід з тої палати? як тепер, відшукати вихід з тої палати.