Як сонце усміхалась, була солодша меду, Ніхто й не здогадався, що зрада - твоє кредо. Розмірено стелилась життя чудова карта, Аж поки не відкрилась очам жорстока правда.
Зрада, чорная зрада... Боляче, як мені боляче... Зрада, чорная зрада... Боляче, як мені боляче... Хто дасть пораду?...
Від радості світилась, бо душу розтоптала, І на моїм нещасті свій успіх збудувала. Від злості задихалась, та грала роль при людях, Хто знав, що вигрівалась змія на моїх грудях...
Зрада, чорная зрада... Боляче, як мені боляче... Зрада, чорная зрада... Боляче, як мені боляче... Хто дасть пораду?...
Зрада, чорная зрада... Боляче, як мені боляче... Зрада, чорная зрада... Боляче, як мені боляче... Хто дасть пораду?...
Зрада, чорная зрада... Боляче, як мені боляче... Зрада, чорная зрада... Боляче, як мені боляче... Хто дасть пораду?...