Нiч яка мiсячна, зоряна ясная, Видно, хоч голки збирай. Вийди, коханая, працею зморена, Хоч на хвилиночку в гай. Вийди, коханая, працею зморена, Хоч на хвилиночку в гай.
Сядемо вкупочцi тут пiд калиною I над панами я пан, Глянь, моя рибонько, срiбною хвилею\ Стелеться полем туман. \2р
Небо незмiряне всипане зорями, Що то за Божа краса. Перлами ясними ген пiд тополями \ Грає краплиста роса.\ 2р
Ти не лякайся, що нiженьки босiї Вмочиш в холодну росу, Я ж тебе, вiрная, аж до хатиноньки \ Сам на руках віднесу. \2р
Ти не лякайся, що змерзнеш лебідонько, Тепло нi вiтру, нi хмар. Я пригорну тебе до свого серденька, А воно палке, мов жар. Я пригорну тебе до свого серденька, А воно палке, мов жар.