А він творив картину довгі дні.
А він творив картину довгі ночі.
Його душа в солодкому вогні
Її уста писала її очі.
Вона всміхалася йому на полотні.
Гукала, кликала , манила за собою.
Він йшов немов по сонячній струні
Осяяний, осліплений любов’ю.
Нецілована , незнана
Ти моя, моя кохана.
Недосяжна, незнайома
Моя втіха, моя втома!
Губами вимальовував - Люблю!
І на весь світ кричав він - Я кохаю !
Художника ніхто не розумів.
Він серцем досягнув вершини Раю.
Нецілована, незнана
Ти моя, моя кохана
Недосяжна, незнайома
Моя втіха ,моя втома.
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 2