До вікна мойого Теплий промінь ластиться, Синьооке небо в шибку загляда, – Прилетіла ластівка Голубою ласкою До моєї хати, до свого гнізда.
Ластівка щебече Під моєю стріхою, Від зорі до ночі човником снує. Весняною втіхою І любов’ю тихою Облітає серце молоде моє.
Дівчинонько горда, Глянь, як промінь ластиться, Вже останню кригу понесла вода, – Прилетіла ластівка Голубою ласкою До моєї хати, до свого гнізда.
Не лишай так скоро Мого двору, ластівко, Ти, холодний вітре, не тривож села, – Дай упитись ласкою, Дай нажитись казкою, Та не дай зазнати літа без тепла.