Хтось один там живе і не знає як дальше бути Минуле з голови не стерти й серцю не забути Лише час запам’ятав як все тоді розпочалось, Як моє серце в тій любові з твоїм поєдналось… Та не довго ж тривала наша чарівна казка Ти грала бо в принцесу, так і скинула маску Вибрала іншого і в обіймах мене забула, Як нічого ж не сталось, знову маску одягнула. Бо її принц ні на білому, ні на чорному коні, Не володар омріяного замку й без золотої броні. І не зовсім є нащадком того великого роду, Та його не побачите на обкладинці \"красені року\" І костюм не від гучі, та Шанель собі не купить, Лише знай, твій хлопець не герой, він просто тебе любить...