І стовпчик Стріла поранила серденько, Відчув я щастя неземне, І що б не сталося, маленька, Я впевнений – люблю тебе!
Не можу я ніяк заснути, Й думаю лише про нас. Чи кохаєш ти мене? Відповідь дасть тільки час.
Твоє лице, неначе квітка, Рум’яне, ніжне і легке, За твою любов, моя лебідко, Готовий віддати все...
Приспів Бо я живу тобою, Окрилений любов’ю… Доленько, озвися Й ніжно посміхнися. Я живу тобою, Літом і зимою… Завжди з тобою… Завжди з тобою… Мила, лише з тобою… Лише з тобою… Лише з тобою… Однією такою…
ІІ стовпчик Кохання справді дивна штука, Воно наповнює серця, Та деколи воно лиш мука, І муці цій нема кінця.
Кохання - це бажання жити, Радіти сонячному дню. І хочеться завжди любити, Не знаючи смутку та жалю...
Твої чарівні очі немов океан: Загадкові, тихі й бездонні… Ти мій янгол, мій талісман! Де поділись тії ночі безсонні?
Приспів Бо я живу тобою, Окрилений любов’ю… Доленько, озвися Й ніжно посміхнися. Я живу тобою, Літом і зимою… Завжди з тобою… Завжди з тобою… Мила, лише з тобою… Лише з тобою… Лише з тобою… Однією такою…
Не можу я ніяк заснути, Й думаю лише про нас. Чи кохаєш ти мене? Відповідь дасть тільки час.
Приспів Бо я живу тобою, Окрилений любов’ю… Доленько, озвися Й ніжно посміхнися. Я живу тобою, Літом і зимою… Завжди з тобою… Завжди з тобою… Лише з тобою… Лише з тобою… Лише з тобою… Однією такою… Лише з тобою… Лише з тобою… Лише з тобою… Однією такою…
Мила, я буду завжди близенько! Стріла ж поранила моє серденько!