I стовпчик Дощ за вікном, а на душі чомусь так сумно. В голові безліч думок, а в серці безшумно. Лише чути тії сльози по зраненому серцю. Ти не просто насолила, а й вспипала перцю. Ще й досі пам'ятаю тебе і ті незабутні дні, Коли ми поруч стояли, ти усміхалась мені. Та чи згадаєш ж колись ти тії миті любові, Які провели щасливо у вечірньому Львові?
Приспів (2 рази) Ти - моє палке кохання. Ти - омріяне бажання. Ти - моєї душі ейфорія. Ти - моя заповітна мрія.
Буду я тебе любити, І ніколи не прожити Тієї миті, що без тебе, Адже ти - частинка мене...
ІІ стовпчик Уже сонце засвітило, а на душі і далі сумно, Чи то серце не здається, чи б'ється безшумно? А в голові безліч думок лиш на одне питання: Що за дивне почуття, всім відоме як кохання? Коли у лівій груді посилиться серцебиття, І бачиш у комусь свою долю і сенс свого життя, Тільки тоді відчуєш енергію, що рухає життям, Сила котрої дасть поштовх твоїм відчуттям.
Приспів (3 рази) Ти - моє палке кохання. Ти - омріяне бажання. Ти - моєї душі ейфорія. Ти - моя заповітна мрія.
Буду я тебе любити, І ніколи не прожити Тієї миті, що без тебе, Адже ти - частинка мене...
Кохання – це витончена скульптура. Розбиваючи камінь самотності, перетворюємо його на неповторний витвір мистецтва, який протягом подальших зусиль удосконалюємо і аж тоді насолоджуємось безцінним плодом своєї нелегкої праці. Будьте уважними, терплячими і акуратними майстрами, і тоді ви досягнете того, до чого прагнете (відлуння: прагнете - прагнете).