Осінь така мила, осінь славна. Осінь матусі їсти несе: борщик у горщику, кашка у жменці, скибка у пазусі, грушки у фартушку.
Осінь така мила, осінь славна. Прийде, поставить: мамо, спите? Підведуться мати: — Це ти, моя доню? — Я ішла все лісом, дуб мене за хустку, він хотів догнати, борщик однять!
Осінь така мила, осінь славна: — Мамо, мамусю, чом не їсте? — Бистро подивились очі матусі, зсунулось тіло, звісилась рука…
Осінь така мила, осінь славна: — Мамо, мамусю, чом не їсте? 2ч. Максим Рильський "Наречена"
Одчиняйте двері — Наречена йде! Одчиняйте двері — Голуба блакить! Очі, серце і хорали Стали, Ждуть…
Одчинились двері — Горобина ніч! Одчинились двері — Всі шляхи в крові! Незриданними сльозами Тьмами Дощ… 3ч. Павло Тичина «Я кличу тебе»
Той сад, і ніч, і зорі — де вони тепер? Згадай, як весна цвіла, зі мною ти рада йшла. А в серці — мов крик… А серце розривалось, бідне, прощалось з тобою навік. Ти їдеш в далекий край… прощай, люба, прощай! Ой строгий життя закон: востаннє глянь з вікон,— я кличу тебе весь час, життя ось розлучить нас! Як гарно було нам! Та я… я знову сам.