Доля Доля в кожного своя той в любові, той у смутку живуть Хто як вміє так живе, вибирає кожен власний свій путь Та забуть не можу я, як в мороз серед зими біль в очах серце крає жаль Бомж старий, дитина сирота, просили хліба дай
/Приспів/ Те дитя, не вже його життя, в десять літ не має майбуття Хоче та дитина сирота, ніжності й тепла Той старий, що вже життя прожив, чверть роки у роспачі пропив Не судіть можливо цей старий дітей похоронив
Свого сина я згадав нагодований, в любові, в теплі Все, що мав тоді віддав, зодягнув і допоміг їм чим міг Слово Бога пригадав люби інших як самого себе На коліна впав, я ридав у Бога я благав, щоб людям щастя дав