Я каган біди прийму Я на свої груди, Розірву біди пітьму, Іншого не буде! Розмалюю пензлем світ Фарбами, росою, Князя Ярослава слід, Він перед тобою!
Приспів.
Колос золотом зійде, Посміхнеться мати, Не знайшли волошок ніде Диво оченята. Квітка синя у руці Спалахне між жита, Відповість: Я хочу всім Дарувати квіти!