У провулочку кроки відлунюють глухо: Бистроокий і з добре розвиненим слухом, Він частенько отримує дивну зарплату І миє руки чистенько – куди там Пілату, Він гортає конспект ризикованих гасел І спішить на проспект працювати у масах, Тягне руки до неба, і згадує Бога, І сичить кому треба: «Візьміть-но оцього!»
Ця робота предивно єднає в собі Гірші риси лакузи і ката. Невідомий мені і тобі, Він десь тут, серед нас, у юрбі, – Обережно, іде провокатор!
Мабуть, змалку посів неабиякий хист він – Впізнавать носіїв недозволених істин, Почитати давав заборонену книжку, Потім біг, закладав однокурсників нишком. Хто ж опору вождів кине напризволяще? Мабуть, так, як завжди, за бажанням трудящих, Перестріли його добрі дяді і тьоті І ретельно навчили ганебній роботі.
Ця робота предивно єднає в собі Те, чим бридяться раб і диктатор. Невідомий мені і тобі, Він десь тут, серед нас у юрбі, – Обережно, іде провокатор!
Він із фірми селекціонерів народу, Що виводять покірну і дійну породу, А поняття “стукач” гарно час перестроїв – Він тепер барабанщик в оркестрі застою.
Що ж міняється? Десь позолота облазить, Королем жартома балотується блазень, Хтось портрету його не пішов поклонитись – Тут потрібно дивитись, дивитись, дивитись…
Ця робота предивно єднає в собі Гірші риси лакузи і ката. Невідомий мені і тобі, Він десь тут, серед нас, у юрбі, – Обережно, іде провокатор!