Склепіння розставив у височині, Сонячний промінь вітраж розбив, І привид його кольорову тінь На плитах кам'яних вирізьбив. Дивились втомлено з давніх стін Обличчя, старіші за них самих, У завтра сповнене метушні, Нікчемних сварок, тривог дрібних.
Приспів: Іди сюди! На розум досвіду Щедрий вечір! Знайди сліди, які ховають Мудрість при втечі! Вони холонуть і будять тебе, Самотності кроки в ранковій пустці, А ти ввійди, лишись, І пустка відпустить!..
Старий орган поволі здіймав У темряві снів кольоровий вітер, І міст веселки побудував Між ніччю волі й коханням світлим. Правду кажуть - сліпець бідак Та множить скорботу, знання до болі, І вибиратимеш ти відтак Між незнанням і довічним болем...
Іди сюди! Вдихни цей вітер На повні груди! Нема біди, що голою гілкою Пізній грудень стукав в вікно, Мов п'ястун мертвяка, Вже за вікном смерка...