Зійди, небесний Вогонь, І жертву нашу спали! І як батьківська долонь На кожному з нас спочни!
Залишили за плечима плани і шляхи свої Й скерували свої стопи до Вітчизни в небі! Хрест є на чолі колони і Господь наш на хресті, А ліворуч і праворуч сестри і брати мої!
Як струмочки і краплинки в руслі буйної ріки, Так течемо в лоні Церкви в вічний океан любві! Кожен крок нехай чеканить і різьбить лице землі, Щоб увірували люди в міць любові й єдності!
На покривлених стежинах пише Бог слова прямі: Слово «Я» і слово «Ти» складаються на слово «Ми»! І нехай ніщо не стане у любові на путі, Щоби жоден не загинув, щоби кожного спасти!