1. Простір серця неосяжний, світ великих таємниць, Не існують тут кордони, смуги болісних границь. Це є храм Святого Духа, Сина дім, що так терпів. Щоб я при Отця престолі переможцем славним сів.
Пр. Віра хай несе незрячих наче мати на руках. Чуємо в серцях дитячих стук того, хто при дверях. Отже я тепер приймаю Сина Божого, Христа, Як Спасителя і Бога, Господом мого життя.
2. Простір серця наповняє голосів небесних спів. Клубочиться і кружляє фіміам моїх молитв. Запашний буханець хліба, пломінь міріадів свіч Ось невдовзі, незабаром всі побачать віч-на-віч.
3. Простір серця прагнув пити, доки Бог не втамував, Зустрічаю промінь світла, котрий вмить зацарював. Світло і вода зустрілись в семиколірнім мості. Що єднає землю з небом, як веселка радості.
4. Простір серця завмирає чутна бо його хода Силоміць Господь спасає вбогістю свого хреста. Неспокійне моє серце, доки в Бозі не спочне, Отже, Господом і Спасом ісповідую Тебе.