Висить місяць, Він киває рогми. Треба трохи поспати, Бай – бай.
Ходить яром Ціпа, Сіпа та регоче, Голить, хто лягти не хоче. В нього бритва є.
Засинайте, люди. Зараз, зараз вони прийдуть, Ціпа та Могила! Оу, є.
Пушкін та Державін Досі не лягали, Зрозуміло, хто ж це на ніч Чай п’є?
Волохатий Дідько Варить брудну каву, Плямка в жіжі, парить ноги – Спати не дає!
Пан! Могила! Тріщить – гілля ламає, У зачіску встромляє. Ходить, дурник – навкруги гуркіт. чи мозги має? Усіх примушує лягти воно, У простирадлі, робить плями, на веделці – хаванина. Та як гикне! Злякався, вагітної жінки злякався. Ну, хіба розум є? Є? Є!?
Засинайте, люди. Зараз, вони зараз прийдуть, Ціпа та Могила, Глина! Оу, є!