Мила, жадана, долею дана, слiвок сами тi падали до нiг... плакало щастя де ти кохана? в серцi моєму ноти сумні скрiзи на вiкнах може забуду може все мене манит розлуки небо боронить того чужого а не мене
Великое поле чужої долі не важко перейти втечу з неволі чужое доле та як свое знайти?
Можэ зново ми з нивою серпня боль и прощаня що нэ обмэнэ мовою нэба можэ востанне я заклэнаю згадуй мэнэ
Великой доле чужое доле нэ важко пэрэйти тэчус в нэволе чужое доле та як свое знайти?
Мило жадано долею дано ти мое сонце що втэкло сэбэ всэ що до тэбэ не помъятаю я помъятаю тiлькi тэбэ
Великой доле чужое доле нэ важко пэрэйти тэчус в нэволе чужое доле та як свое знайти?