Було колись, де і як не збагну, Сталося дивне, чи долі діяння. Тебе зустрів, чи можливо наснив, Та й полюбив в один раз і востаннє. Твоїх очей синь озер чарівна, Коси - ліси, вітри шовком шепочуть. Ружа - краса розлива полум'я, Не відпуска мене зваба дівоча.
Манять, печуть вогне-вишні вуста, Зваблюють перси – говерли цукрові. В лоні ланів я навік загубивсь, І опинився в полоні любові. Приспів: Полони, полони мене в день і вві снах, Запали-но вогнем моє серце шалене. Полечу повесні, закричу в небесах, Моя земленько - нене.
Сповнений мрій, твій я вершник міцний, Я прилечу на коні дивокрилім. Злую біду зупиню, одведу, Тебе візьму, заберу в небо - вирій.
Я один з тих, хто це диво узрів, Орден палкий, військо лицарів вірних. Буду з тобою, твій незмінний герой, Земле моя, моя діво - родино. Приспів. Полони, полони мене в день і ві снах, Запали-но вогнем моє серце нестямне. Полечу повесні, закричу в небесах, Моя ладо кохана. Приспів. Пломеній, променій, осягни до гори. Ти гори, моє серце, у щасті і болі. Зачаруй, подаруй мені світ - кольори, Моя зоре - любове. Приспів. Полони, полони мене в день і вві снах, Запали-но вогнем моє серце, калино. Полечу повесні, закричу в небесах, Моя земленько мила. Моя країно, Ладо єдина,