І хоч кругом весна, На серці мені осінь, А все, що було досі, Пішло до забуття. Тривожиться душа, Лише зів'яли рожі, Остались при дорозі На згадку того дня.
А рожі так услід тобі гляділи, Блищали сльози в них на пелюстках. І хоч кругом весна, головки похилили, А сонцю не зраділи, Бо в серденьку туга.
Не плачте, рожі, Ви квіти гожі, Ще усміхнеться до вас весна. Лиш я скучаю, Весни чекаю Хоч знаю, що не прийде вже вона.