Їдеш на колесах, ой, Спішиш, брате, жити Й бачиш – у дзеркалі рай, І Святий Миколай Тебе ще не забуває, Золоті струни, оксамит, труни, Веселу дівчину і сльози спомину. І люди з очима приймуть до себе, Я буду із ними скакати до неба.
Приспів: Купальський попіл принесу додому, А вранці прийде відьма і скаже: \"Віддай мені моє! Все, що я хочу я маю, Залоскочу, заспіваю і край!\" Край мою душу навпіл, Все, що мушу, я вспію, Навіть якщо я не доспіваю. (весь куплет – 2)
І знову народить земля І віддасть цьому місту. І місто не прийме його за свого, І це як закон. Місто поведе його на вогонь, Хоча він і сам міг спалити це місто. І будуть скакати дорання Голі і п’яні, халі-ґалі. А завтра на роботу, Треба ж якось жити далі.