Був собі білий вовк, Білий, мов білий шовк, Батько, мов присмерк сивий, Часто зітхав: "Мій сину, Чом ти біліший снігу? Чом в тебе очі тихі? Стать, як і інші сірим, Сірим порядним звіром. Виє твоя вовчиця, Сіра, мов та землиця, Дітки твої - вовчата, Сірі усі, як мати. Сірі такі, як треба, Друзі сміються з тебе, Кажуть на тебе - ланець, Мрійник, вегетаріанець. Кажуть, о жах, на свято Їв ти котлети з м'яти.
Був собі білий вовк, Білий, мов білий шовк, Часто тікав він з лісу, І під великим містом Рвав білосніжні лілії Білій вороні Емілії. Тиха і безборонна Спала десь там ворона, Біла, мов біла лілія, Снилась вороні ідилія: Снився їй білий вовк, Білий, мов білий шовк, Рвав він у лузі лілії, Лілії для Емілії...