Зайві звуки заглушать вікна, Світло в домі з’єднає дроти. Ти чекаєш свого чоловіка, Який скоро має прийти. Одягнула новенькі речі, Біля дому купила торт. Але, звісно, не скажеш увечері, Що зробила сьогодні аборт. І він, мабуть, про це й не знатиме, А могло повернутися так: Його донечка кликала б татом – Ти раділа б від цього. Факт! Зізнаєшся собі: злякалася, Дуже рано… Ти молода… Де ж він ходить? Вже зачекалася. День важкий, і душа в сльозах. Взяла в руки себе. Забігала. Не шкодуєш про це. Ну й хай. Ось, прийшов... Зустрічаєш, усміхнена, Наливаєш коханому чай.