Олександр Музика - Осіння Симфонія Вітру (Снег Как Стихи, 2003) | Текст песни

• Тексты песен
• Олександр Музика
• Осіння Симфонія Вітру (Снег Как Стихи, 2003)

Осіння симфонія вітру,
Що летить попід хмари,
Танцює із листям по тротуарах,
Збирає його по пюпітрах.
І цей дощ немов скрипка,
Дерева – самі саксофони
Знову вторують луною-каноном
І б’ються у шибку

І я цілував її через вікно
Мов тебе, у заплющені очі,
І я танцював із нею цей дивний шансон –
Хотів залишитись із нею знову до ночі.

Осіння симфонія вітру,
Що знову лине до мене,
Щоб купатись у жовто-зеленому морі
Розкиданих ритмів.
Жодної рими нема без кохання,
А може це співи симфоній?
Хіба ж не байдуже, якщо у долонях
Тремтить подих прощання.

І я цілував її через вікно
Мов тебе, у заплющені очі,
І я танцював із нею цей дивний шансон –
Хотів залишитись із нею знову до ночі.

Коли знову згадаю слова,
Коли вже не відчую я її дотик,
Тоді знову прийде зима,
Але ні! Зим не буває –
Є тільки осінь, лише вічна осінь, лише пізня осінь,
Хіба що вже не золота.

Осіння симфонія вітру
Лежить під ногами,
Згубивши свої жовті гами
І вже не така хитра.
Я на неї чекатиму знову,
Щоб знову навчитись кохати,
Щоб разом із нею знов танцювати
Без жодного слова.

Щоб цілувати її через вікно
Мов тебе, у заплющені очі,
Щоб танцювати із нею цей дивний шансон –
І залишитись із нею знову до ночі.

Олександр Музика еще тексты